Нахчуйн джуж ду хӏара

Жайна арахаьцна 1862-чу шарахь

Къеди Досера, Асланбек Йесера

Нохчийн меттан дуьххьара абат.

Куьгаца схьайазийна ду ас хӏара жайна кху манусктрипт тӏера (Text extracted by Hand from this manuscript):

Hugo Schuchardt Archiv

дешніш, лēҟар, x̓іехам, кіцініш, дīцарш, x̓іехар, дагардар

нахчујн ђуж ду һара.

шā дуіx̓x̓ір діна вајң тēріхің 1279 шараx̓,

гуіріенің x̓алхарачу баттаx̓.

һара дінаріг ву досіең ԛēді āлатаң гōруң

волуң тајпані дішніē

зорбуң туехна

тіплізіеx̓.

1862.

а,

б,

в,

г,

ӷ,

д,

е,

ж,

ђ,

а,

бе,

ве,

ге,

ӷе,

де,

е,

же,

ђі,

з,

һ,

і,

ј,

к,

қ,

ҟ,

л,

м,

зі,

һі,

і,

ја,

ка,

қа,

ҟа,

ла,

ма,

н,

ң,

о,

п,

ԥ,

ԛ,

ԧ,

р,

с,

на,

ең,

о,

пі,

ԥі,

ԛа,

ԧа,

рі,

сі,

т,

ҭ,

у,

х,

x̓,

ц,

წ,

ч,

ჭ,

ті,

ҭі,

у,

хі,

x̓і,

ці,

წі,

чі,

ჭі,

ш.

ші.

ас,

аx̓,

аң,

аш,

бу,

ву,

ду,

ју,

га,

ӷа,

ӷī,

ӷӯ,

гӯ,

һу,

јī,

јӯ,

іс,

іт,

із,

ка,

қа,

ҟа,

ҟī,

лӯ,

ԛа,

ԛу,

ђа,

ђī,

ђē,

зу,

ԧе,

ԧа,

ԧу,

са,

сā,

сī,

уң,

хі,

цу,

წӯ,

ჭӯ,

шӯ,

шу.

āса,

āша,

āга,

ōбу,

арс,

бāд,

бēр,

бат,

буң,

вāз,

вāр,

вāл,

гāм,

гар,

ӷāм,

ӷар,

ӷаң,

даш,

дар,

дац,

дің,

діг,

зуд,

ēсі,

каш,

қаш,

ԧуж,

куц,

лāм,

лај,

лаң,

мāр,

маж,

нāб,

нал,

наж,

ōху,

сту,

тур,

тāр,

ԛāж,

ԧаж,

раӷ,

тај,

тāс,

таж,

ҭај,

ҭāм,

хаң,

x̓уң,

цаԧ,

чаув,

шад,

шāч,

урс,

урз,

јāр,

јіш.

ахча,

ајма,

āмал,

бажа,

бāрз,

беԛі,

ваша,

вара,

гіерз,

ӷāла,

дāԛа,

дōӷу,

дешī,

ēчік,

зōку,

һуоз,

һуож,

куог,

куіг,

қору,

ҟāба,

ҟāна,

лаар,

мāха,

муот,

муоз,

нāԛа,

нāна,

нарс,

ԛōлу,

ԛару,

сāра,

стаг,

тōбу,

ҭāра,

хāра,

x̓āса,

x̓ōзу,

пx̓ід,

пхіi̊,

цана,

წоӷу,

ӷогу,

чарх,

чāра,

ჭāпа,

ჭāра,

ჭуож,

шішаң.

ајӷар,

āчалуō,

басма,

бāзар,

бедір,

вāхар,

вāлар,

гōмуш,

ӷāбаҟ,

ӷамӷа,

дарбаз,

дāрај,

ђԧелі,

зāмаң,

зāхал,

зудаң,

һајкал,

һуорд,

ірзов,

јовлаҟ,

јӯраҟ,

карсаң,

кетір,

қāжар,

қудал,

ҟāбар,

ҟēҟіј,

ларар,

лāмај,

морзух,

молху,

мерзің,

нахчуō,

нāწԛар,

поллу,

ԥіенда,

ԛастар,

ԧамӷа,

ԧāжал,

ჭāӷуо,

раӷуо,

ріწԛа,

сāбан,

сāзаң,

тāбут,

тајпа,

ҭарда,

ҭадам,

таркуз,

уōрам,

уōзар,

уōчаҟ,

уōӷар,

уīріг,

хабар,

хорсум,

хорбуз,

хастам,

x̓ајра,

x̓аҟар,

x̓ажар,

x̓аңку,

x̓авзар,

цāрна,

цēрің,

წаста,

წāзам,

წоწԛум,

წідар,

чāмај,

чапхаң,

чіерма,

чēмзі,

чіріш,

ჭāбаң,

ჭēріј,

ჭӯрум,

ჭīшіш,

ჭеніг,

шāруо,

шаршов,

шелті,

шēрің,

шіēкар.

āзвалар,

āсараш,

еҟтеріг,

бԧāраш,

варданаш,

вазвалар,

вōтуңгур,

варандуō,

гōмуніг,

гатанаш,

ӷамӷанаш,

ӷајӷанаш,

ӷāраӷуруш,

ӷудалаҟаш,

дāрвалар,

дарстар,

дēвалар,

ђамӷунаш,

ђуежахатіе,

зорбунаш,

зāрбаташ,

һајкалаш,

һолумуш,

һуердіш,

јурӷанаш,

јӯраҟаш,

кіēманаш,

кіēӷаташ,

қајвалар,

қајвеллеріг,

қадвалар,

ҟōбуріг,

ҟōбушверіг,

ҟіēрамаш,

ҟіēрушверіг,

лāттанаш,

лардīріг,

ларвīріг,

лаჭԛадар,

лаჭԛадīріг,

мāжвалар,

марзвалар,

мерзініг,

мōжуніг,

нīсвалар,

нīсвеллеріг,

ніწԛулуверіг,

пāзаташ,

пx̓āгалаш,

піēлагаш,

ԥіендараш,

ԛаңвалар,

ԛāгадар,

ԛāналла,

ԛуōналла,

ԧāмадар,

ԧāмадīріг,

ԧаржвалар,

ԧаржулла,

ріēманаш,

сāбанаш,

сēрімсаҟ,

сāлуор,

сіңԛіēрам,

таптанаш,

туркалаш,

туōдаҟаш,

ҭемелуō,

ҭуомбīріг,

ҭерсігің,

хабараш,

хуōлуош,

хорсумуш,

хуолхазаш,

x̓ајбанаш,

x̓астамаш,

x̓ажіқіш,

x̓улвалар,

цx̓уōгал,

цx̓уōруој,

цамзанаш,

ціцігіш,

წубдараш,

წоწԛумуш,

წāзамаш,

წідараш,

чіерманаш,

чапханаш,

чарташ,

чīлігіш,

ჭӯрумуш,

ჭенігіш,

ჭіннахуој,

ჭуīрігіш,

шішанаш,

шакараш,

шіелвалар,

шіелвеллеріг.

лēҟар.

  1. ас x̓уінех вахаңчуx̓ ӷала бīң.
  2. аx̓ лаჭԛајна лāмаруочуң вір.
  3. маx̓мӯда јāздің ђајна.
  4. шуԧајб қа ōруш вōллу.
  5. ԧамірхаң ђежің лōму вахаң.
  6. татархана ђа ēҟуō даj̊ің.
  7. мусуостаң бēріш x̓ēԛіл дōцуш ду.
  8. ідріс ԛōлух вахаңчуx̓ , уерсіјша вīң.
  9. сулајмаң јӯраҟ дōцуш ву.
  10. куīрінуō қуорнај діx̓ің.
  11. хі ҭехулу нēкі діеш бēдіш ліēла.
  12. веддевуедічу стегің туоп јуіжің.
  13. дԧā дуедең вај сең наҟрачуірің дēлле.
  14. сең дā წаx̓ вац.
  15. нāна x̓ēре јахана.
  16. ҟāна шу бежіē ду.
  17. сіелхана місірбіј x̓ашалӷа вахаң.
  18. јіерајң дīнаx̓ ōху тхајң қантана зудаң јāлуоріг ју.
  19. бāзараx̓ духкуш ђа ду.
  20. ԧај წінің кетір дікің ју.
  21. тахана ԥēріскің ду, рузбана ӷујріг ду вај.
  22. тураҟаш ліēла јуртің јуԛԛіеx̓, ӷудунуш дōхуш.
  23. јуртің дā ледір ву вајң.
  24. бēхічу нāхана јуԛԛіеx̓ дікің ду вāхаң.
  25. јуртеx̓ ԧēділ дікің ду.
  26. āдам ҟуелліна леттіхің ԛа доцуш.
  27. нāхана пајда біең стаг дікің ву.
  28. дāла вајна делле x̓ēԛіл.
  29. лāм ҭеx̓ луо доҟҟуң ду.
  30. махуō хіең буожајң.
  31. дарцуō ђа даj̊ің.
  32. хі чуx̓ хілу ჭēріј.

x̓іехам болуң дешніш.

  1. дāла вајна ԧумру јелле зііē ца јаj̊аң.
  2. іштің һума ма діē аx̓ ҟіēчунна, цујңге терініг x̓ајна ҟіēчуō дічаx̓, халаң хіēтаріг делаx̓.
  3. дēлах ҟіēраңа віēза, дēлің ԛіңхіетамах дуог а ма ділла.
  4. могуш волуң стаг јіміш дōцуш ліēлар, доҟҟуң ајіп ду.
  5. даувніш дуҟа ма ліēладіē, даувніш дуҟа ліēлуоң стаг x̓екімішна а нāхана қуордавуо.
  6. тахана дічаx̓ мегіш долуң һума, ҟāна діер ас āліē ма діта, һунда ēлчаx̓? ҟāналēрің де x̓ең лааміеx̓ дац.
  7. мілла а велаx̓ а шā хіēташ шіēң x̓ēԛіл массēріңчул а туеліш ду ēлле, із ԧіēхавеллеріг ву.
  8. x̓ēԛіл деріг шā ҟіēтам болучу нāхах дагавīріг ву.
  9. дāла ҟуелліна һума ешніш ма діē; із ешніш дар і ҟуеллінаріг ешніш вар санна ду.
  10. цx̓анціі x̓аӷ ма ліēлајіē, оцујңгеx̓ x̓уōна хілуш пајда бац, амма x̓ең дікініш даj̊у цуō.
  11. цx̓а буолх баң дагалесчаx̓ уојла а јіē аx̓, x̓ēԛол долчу нāхах дагавāла x̓уо.
  12. сіхуонцің һума ма діē, сіхің діна һума мегіш хір дац.
  13. іеӷуз ма ӷуō, іеӷуз вахчі і кестің јуха віерза.
  14. лēҟар діеш, харц дешніш ма дīца, x̓уо ізуш дīцуш велаx̓, x̓ең баԛдолчух а нāх тіешер бац.
  15. цx̓а һума дīцуш волчу стагана јуԛа ма ліēлха, і дīціна вāллац сāбур діē.
  16. бāлај ҭеx̓ сāбур діē, дēлің ԛіңхіетаміē дуог дōхуш.
  17. харц тіешулла ма діē аx̓, x̓уо ђуежіхатіенах ҟіēруш велаx̓, харц тіешулла дар даҟҟајчу ԛінуошхің ду.
  18. ԛамēл діеш, делах дуіј ма баа.
  19. ԛēрің дуіј баарах ларлуō.
  20. ԛēрің дуіј баар даҟҟајчу ԛінуошхің ду.
  21. дāла ма діē ēлле һума діта, ізуш ліēладаx̓ ԛа ду x̓уōна.
  22. вуочу стагацің дуоттаӷала ма лāца, цуіңцің дуоттаӷала ліēладаx̓ ӷајӷа јōцуш вісур вац x̓уо.
  23. дāјіе нāніе ліера, дāла ēллечіē терің.
  24. x̓ајл воҟҟучу стагал, цуіні пуормазің x̓алха ма вāла, цуінің ніԛ а ма хāдабіē.
  25. x̓ајл баҟҟајчу нāхацің сінԛіēраміеx̓ хілчаx̓, цāрал бēрчіеx̓а вāліē уаx̓а ма хаа.
  26. вуочу белхішна дēле резі вац, вуочу белхішна ҭеx̓а ма вāза x̓уо; вуочу һуманашна ҭеx̓а везчаx̓ нāхана віēзаш хір вац x̓уо; дēле резі і хір вац x̓уōна.
  27. ҭе һуеттінчу стагана муҭіԧ хілаң віēза x̓уо.
  28. нāхацің ніწԛ ма ҟоччу ēсіл хілаң віēза.
  29. қоршіміē нāхацің хілар, ӷіллаҟ ца хілар ду.
  30. біēхучу һуманахаң ларлуō, тіēшаміē хіла, јіна ჭāӷуо латтајіē, харц ліер а ма діē.
  31. пітна ліēлуоң стаг біеказаң ма вāха цуіні ӷуо а ма діē, һунда ēлчаx̓? цуінің пітна массуошке а ҟōчу, x̓алха цуіні јішавашанішке, ҭаҟҟа цуінің лӯлахуошке, цулҭеx̓а бēхічу нāхіē ҟōчу.
  32. ԛōлуш а діеш пітна а ліēлуочу стагах дікің ԛуēнехі ву, ма āла; һунда ēлчаx̓? із діēзаш ву x̓āрам нēԛіцің нēхің һума, шā ԛаx̓іегаң ца лууш; წԛа а цуінің оцу балхах вāхар хір а дōцуш, нāха шіēна сардамаш а біēхуш, цx̓анна а дікічу стагана віēзаш вōцуш ву із. дікің ԛуēнехі іштініг ву: шā дініеx̓ а волуш, x̓āрам һуманна ҭеx̓а ца вōзуш, шіēна буолх а біеш, нāхана а махкана а пайда біеш, нāхана віēзаш а волуш веріг.
  33. дāла x̓ајна парз діна ҭе ділліна һума, мел халаң делаx̓ а, ҟōччуш ліēладіē.
  34. лӯлахуочуцің дікің хіла x̓уо, дāла ēллечіē терің; һар һуманаx̓ ԛіңхіетам біеш а хіла x̓уо.
  35. ші һума ду ԛіјаматаң дīнаx̓ дēле шешке x̓ожур вōцуш, һунду ізуш ēлчаx̓? ԛіңхіетам бōцуң стаг а вуоң лӯлахуо а ву.

кіцініш.

  1. бух бōцуң шēліг хіх дузур дац.
  2. қајчу куігішна нāха ԛаx̓іегнаріг діēза.
  3. букур вуелле стаг кашуō нīсвіер.
  4. пx̓ēруо морзух ліēлабуо куіг ца дōгуоң.
  5. ჭēруō лоху хі чуx̓ қоргу меттіг.
  6. біi̊ куог боллушіēx̓а гаур а јуеде гал.
  7. мāха ліēлачухулу тај а ліēла.
  8. дāца уістіхі санна хіла, берзілуој кіччің ју x̓уōна.
  9. x̓ēԛіл долчуна деррігіе дуініе а шіēң дē муохк санна бу.
  10. сāрагах ца біна һуоз ӷожух хір бац.
  11. нēхің діēӷах бōллуң пхуо, хіенах боллуш санна хіēта.
  12. ōхуш ēллеріг ōлуш карајна.
  13. уерсіјң ӷудалаҟуō пx̓āгал лесна, бōху.
  14. ҟīрінчу нāна јіелхана јац.
  15. церіг јōцуш буорз хір јац.
  16. сіхің дахана хі һуордух īна дац.
  17. ма лāца дē маж, лецчі ма хіēца.

I.

цx̓ені нāха сермік лесна, цулҭеx̓а x̓оҟух біхкіна, цуіңці кіēӷат а уелліна, улав ешгің чуоңкар а јілліна, кіēӷат ҭеx̓ јāздіна хілле: "һара чуоңкар ҭех мел вōлучуō ҟуззу тӯхујла", ēлле. цулҭеx̓а цx̓а стаг вуедіш хілле, цунна улавхулу вēлле, чуоңкар а ца тӯхуш. ҭāҟҟа сермікуō ēлле цуіңге суōна і ԧіллуң чуоңкар ца туоххал дікің діначу аx̓, суо бастуріг бара. ҭāҟҟа оцу стага бестіна і сермік. ҭāҟҟа сермікуō вааң x̓аувзајна із стаг, ҭāҟҟа оцу стага ēлле сермікіē. ма ваа суо, хēттіна ҟāчаx̓ вуур ву аx̓; сермікуō ēлле: x̓еңге хōттур вајшімма? стага ēлле: хіē. ҭāҟҟа хіē, шіēга хēттічі, ēлле: сермік баԛліу. оцу хēнаx̓ навԛа дōгуш хілле цx̓уōгал. ҭāҟҟа ēлле стага: цx̓уōгаліē хōттур вајшімма; шіēга хēттічаx̓ цx̓уōгалуō ēлле: суō ца хаа шушінніē ҟел мӯха јīріг ју, сермік біхкінчу діга суо, ҭāҟҟа āр ас шуна ајса āң деріг. ҭāҟҟа дігна цx̓уōгал сермік біхкінчу. цx̓уōгалуō ēлле оцу стагіē: тохур санна бехкал і сермік. цулҭеx̓а ēлле цx̓уōгалуō стагіē: һара чуоңкар ҟуззу туехніеx̓, хаттаң ца ӷуоң варај x̓уо. цулҭеx̓а шімміē а ҟуззу ҟуззу сермікіна чуоңкар а туехна дԧā дахана.

II.

цx̓а воҟҟуң стаг хілле муолла нēсіріт бōхуш. оцуō цx̓ені хēнаx̓ гулдіна бēріш, сіңԛіēрам баң ōцу бēрішцің. ҭāҟҟа муолла нēсірітана бēріш қуордајна, ҭіēра дāлаң тігна дац. ҭāҟҟа муолла нēсіріта бēрішке ēлле: ђē бēріш, дԧā махаx̓ сāӷадіēԛу, x̓іелхалаш ецце, сāӷа шуна а луріг ду, x̓алха ҟешначуна дуҟа луріг ду. ҭāҟҟа бēріш x̓ілхіна; і бēріш x̓ілхічаx̓, ҟіēчу бēрішна дајна, ізуш а x̓ілхіна. ҭāҟҟа муолла нēсіріта дегіңбаам біна, цx̓а буолх бāцаx̓, ҟіēчаx̓ēрі бēріш x̓іелхуріг дāцара, ēлле. ҭāҟҟа муолла нēсіріт а x̓ēдде; дԧā ҟешчі бēрішна діēԛуш сāӷа ца карајна, x̓īзуш дісіна. x̓ацар дēлле, віеана муолла нēсіріт ецце ҟешна. оцуіңге бēріша хēттіна: x̓уо һунда віеана муолла нēсіріт? ēлле: сāӷа далар баԛду муттуш віеар.

III.

зураб ԛōлуш діеш вара, წԛа а дітаң уојла јāцара. зурабаң дікің гаур јара, із x̓аң лаჭԛајна ца хууш ріēмара јајң. зураба дуҟа лīхір шіēң гаур, цунна цx̓еннаx̓аа ца карајна. зураб ӷајӷаніē хілің, шā шіēцің уола јіна, ēлің: ас нēхің гаураш дуҟа ліеჭԛајніēра, цēрің дајшна ма халаң хіēтте, хіēтанд. һоҟу дашіеx̓ цунна даг ҭе дēле віеаң, цуō ēлің: везің дēле, аx̓ гіечдіē сең ԛінуошна, суō ајса һінцалац діңчуна дуохкуōвēлің; һоҟулҭеx̓а ҟең вуоң һума ма діер дац. цулҭеx̓а зурабах дікің суіпі стаг хілің.

x̓аусалаш бēріш мӯха хілің зурабах дікің стаг, мел халаң хіēтте зурабана шіēң гаур јајчі; іштің хіēта нāхана а шајң һума јајчі. ма ԧāмадіēлаш іштің һума даң; іштініг шуна шешна дічі, халаң хіēтар делаx̓.

----------||||-----------

дēлің језічу წерцің дуōладуо ас һара. һар һумануō мел біең хастам дāлла бу; іштің дēле ву із, доллучу һуманај дā шā хілле волуң. вазваларах хуоттабелле ԛіңхіетам а вуочу белхішхаң ларвалар а вајң пајхамарна муx̓аммадана(ԧалајһіссалāтувассалāму) хілба, цујнің нāхана а, цујнің асхāбішна а массуошна а, амін.

һај сең бēр, аx̓ хаа хаазаң мегіш дōцуң һума!

һунду із ēлчаx̓, īман ду із, іслам ду із? īман һунду ēлчаx̓, аx̓ āла: баԛдар ду деррігіе а шіēцің муx̓аммад пајхамар віеана һума. іслам һунду ēлчаx̓, аx̓ āла: муҭіԧ хілар ду гучаx̓ долучу x̓укманашна; һунду ізуш ēлчаx̓? дāла парз діна: пхі лāмаз ду, мāрха ҟāбар ду, закат даҟҟар ду, ніწҟачі x̓аже дар ду; ізуш дōцуріш ҟең а ҟең а ду.

һај сең бēр, ҭāҟҟа а аx̓ хаа, хаазаң мегіш дōцуң һума!

һунду із ēлчаx̓? һар пхīттарің вēллечу стагана хаар ду везчу дēліеx̓ долуң сіпаташ. һунду ізуш ēлчаx̓? каруор а, x̓алхіе хілар а, ҭеx̓а вісар а, цx̓анна а һуманіē таруō ца јар а, шіēң діēӷацің һуоттар а, цаԧ хілар а, ніწԛҟāчар а, лаар а, хаар а, дīна хілар а, гар а, ліер а. дēле хілар ду: ніწԛҟōчуш, лууш, хууш, дīна, хезіш, гуш, ліуш. везчу дēліеx̓ дōцуң сіпаташ ду: ца каруор, ца xілар, керлің хілар, һуманцің таруō јіеш xілар, діēӷацің һуеттіна ца хілар, цаԧ ца хілар, һар һуманна ніწԛҟōчуш ца хілар, гуш ца хілар, хууш ца хілар, лууш ца хілар, валар, ԛору хілар, бԧерзіең хілар, толҟу хілар, ԛестіна һоҟҟузі ву ēлле меттіг хілар, шіēцің нāԛуост хілар. дēліеx̓ мегіш долуң сіпаташ ду: һар даң мегіш долуң һума дар а дітар а.

һај сең бēр, аx̓ хаа хаазаң мегіш дōцуң һуманаш!

һунду ізуш ēлчаx̓? дēлің іелчінішкаx̓ долуң сіпаташ ду ізуш: дēлің іелчінішкаx̓ ду, дāла шешке делле һума, адамашке ҟāчадар, баԛліер, тіешаміе хілар а. дēлің іелчінішкаx̓ дōцуң сіпаташ ду: харц ліер, тешаміе ца хілар, шешке дāла делле һума адамашке ца ҟāчадар, x̓āрам буолх бар, карāһат һуманахаң ларвелле ца хілар. іелчінішкаx̓ мегіш долуң сіпаташ ду: деррігіе а адамај даӷмушна ҭедōӷуң һуманаш. һунду ізуш ēлчаx̓? x̓āнал даар а, малар а ду, нāб а, цамагујла, x̓āнал нēԛіцің зудаң хажат хілар а.

һај сең бēр, аx̓ хаа, дāла доллучу халԛал сīлаx̓ вазвінаріг вајң пајхамар муx̓аммад (ԧалајһіссалāту вассалāму) хілар, адамашке а ђінішке а із іелчі віна ваајтар а.

һај сең бēр, аx̓ хаа нāхахің сīлаx̓ безінігіш вај пајхамараң нāԛуостуој хілар. мілуш бу ізуш ēлчаx̓? абу бакар ву, ԧумар ву, ԧусмаң ву, ԧēліі ву.

һај сең бēр, аx̓ хаа хаазаң мегіш дōцуң һума! x̓ең дін һунду ēлчаx̓? аx̓ āла, дін іслам ду сең. x̓уо мічі зурріетахаң ву ēлчаx̓? аx̓ āла, āдамаң пајхамараң зурріетахаң ву суо. x̓уо мічі міллатахаң ву ēлчаx̓? аx̓ āла, ібрāһīмаң міллатахаң ву суо. x̓уо мічі умматахаң ву ēлчаx̓? аx̓ āла, муx̓аммадаң пајхамараң умматахаң ву суо. x̓ең ԛілбі һунду ēлчаx̓? аx̓ āла, сең ԛілбі x̓ажің წа ду. x̓ең імам һунду ēлчаx̓? аx̓ āла, сең імам ԛураң ду. x̓ең вежіріј мілуш бу ēлчаx̓? аx̓ āла, бусулбаң вежріј вежріј бу сең. x̓ең јіжіріј мілуш бу ēлчаx̓? аx̓ āла, бусулбаң јіжіріј јіжіріј бу сең. x̓ең мастуху міла ду ēлчаx̓? аx̓ āла, сең мастуху шајҭаң ду.

һај сең бēр, аx̓ хаа хаазаң мегіш дōцуң һуманаш!

һунду ізуш ēлчаx̓? лāмазаң шарҭаш ду ізуш. ламазаң шарҭ масаң ду ēлчаx̓? аx̓ āла, пхіъ ду: цx̓аԧ хаң хаар ду, шоллуӷуң ԛілбіēx̓а віерзар ду, ҟōлуӷуң ԧоврат x̓улдар ду, діеалӷуң лāмаз караx̓ хілар ду, пхіеалӷуң діеӷ а бедір а лāмаз даң ҭеһуеттіна меттіг а, біехучу һуманахаң წені хілар ду.

лāмазаң рукну масаң ду ēлчаx̓? аx̓ āла, ҟуоітте ду. x̓алхараніг ніјат дар ду, шоллуӷуніг аллаһу акбар ду, ҟōлуӷуніг ніწԛҟаччуна іраһуоттар ду. діеалӷуніг бісміллаһ діēшар ду, пхіеалӷуніг уоx̓атаԧар ду, јелхалӷуніг ајбавалар ду, вуорһалӷуніг сужда дар ду, барһалӷуніг шіна суждана јуԛԛіе тіембар ду, іссалӷуніг аттехіјāт діēшар ду, ітталӷуніг аттехіјāт діēшаң уоx̓ахаар ду, цx̓ајтталӷуніг пајхамарна салават діллар ду, шīтталӷуніг салам далар ду, ҟуоітталӷуніг цархің x̓алхараніг x̓алха дар ду, ҭеx̓арніг ҭеx̓а дар ду. лāмаз іēцараң парзаш масаң ду ēлчаx̓? аx̓ āла јалх ду. һунду ізуш ēлчаx̓? x̓алхараніг ніјат дар ду, шоллуӷуніг јуіx̓ јіллар ду, ҟōлуӷуніг пx̓ерсіш діллар ду, діеалӷуніг куертаx̓ хі x̓аҟар ду, пхіеалӷуніг куōгаш біллар ду, јалхалӷуніг цархің x̓алхараніг x̓алха дар ду, ҭеx̓арніг ҭеx̓а дар ду.

ҟуо һума ду дēле резі волуш, цаԧ мāрана дікің јолуң стіē ју, шоллуӷун дēніе нāнніе дікің долуң бēр ду, ҟōлуӷуң ēліна дікің волуң лај ву.

һај сең бēр, x̓уо ліēлаш ду x̓ајң ђімала ца хаарна лēтте ҭехулу, ловзуш, сіңԛіēрамаш біеш, ђімала јахајтуш ҭеx̓іена пајда бōцуш. x̓ēԛілаx̓ ҟіi̊начу хēнаx̓, x̓уо дуохкуōдēріг долуш ду, амма јахана хаң јухајіерзур јац x̓уōна ҭāҟҟа āр аx̓: "һај сең дōԛузула, ас сајң ԧумру ма зііе јеj̊ініенај; сең дāс, нāнас суо ма ҟуоајң велара ēлле"; һіңці x̓уōна дікіңці x̓іехам бічаx̓, харцаx̓а хіēта x̓уōна.

һај сең бēр, дāла вајна ԧумру јелле, зііе ца јаj̊аң цуіңцің x̓ēԛіл а делле, хазар а делле, гар а делле, сіңҟіēтам а белле. ԧілму ԧāмадіē аx̓, ԧілму хааргаx̓ дуҟҟа а пајданаш бу; стаг дікің ҭе нīсвіеш ду із, дуініенің а ехіратаң а пајда луш ду із; ҟōччуш, дēле а дуініе а довзајтуш ду із; јураҟ ԧамадіеш ду із; стагахаң вуоң ӷіллаҟаш довхуош ду із; стегің x̓ēԛіл лаҟадоҟҟуш ду із, дуініенаx̓ а ехіратаx̓ а дēԛілің хіларге дуогдōхујла ју цуінцің, сагатделчаx̓ сінԛіēрам буо цуіңці, нāхана x̓іехамаш буо цуіңцің; ԧілму діēшаң ца лууң стаг, тілле стаг ву із.

дāла ҟуелліна дуініе а дуініена чуx̓ мел долуң һума а јалх дīнаx̓. ҭāҟҟа ҟуелліна дāла āдам пајхамар леттіхің, цуінің ԥіендахаң ҟуелліна дāла цунна стіē x̓авва; цēрің дāхар хілле јіелсімана чуx̓, амма дāла ԛастајна јіелсіманаң стуемішхің цx̓а стуом. оцу стуеміхің стуом ма баалаш ēлле, церге біјур а діна. ҭāҟҟа шајтануō, дēлің наԧалат хіларуō, і шіi̊ ԧіēхајна, дēлің біјурахаң деҟҟіна, ҭāҟҟа цāра біi̊на і стуом. цулҭеx̓а дāла јіелсімана чуірі дԧāдеҟҟіна і шіi̊. ҭāҟҟадуіна шēш ԛаx̓іегуш дēхна. x̓аввајң каш ду ђідда бōхучу шаһараx̓.

вајң пајхамар муx̓аммад (ԧалајһіссалāту вассалāму) віна маккаx̓; цуінің дē წе ԧабдуллаһ ју, ԧабдуллајң дē წе ԧабдулмуҭāліп ју, ԧабдулмуҭāліпің дē წе һāшім ју; ԛурајшің тајпіні бу ізуш. пајхамараң дē вежіріј хілле ԧаббас, x̓амзат, абӯҭāліп. муx̓аммадіеx̓ пајхамарла гуча дēлле, цуіні ԧумруң шавзҭԛа шуо дēлчі, цулҭеx̓а іт шара мāккаx̓ вēхна із, ҭāҟҟа ҟелхіна із мāккарің мēдіна. шіēң ԧумруң ҟӯзҭԛіе ҟуо шуоіе дēлчі, дуініені ҭіерің ҟелхіна із; шуінің вуōллар мēдінаx̓ ду.

x̓ежің წа діна ібрāһīм пајхамара, цуінің дē წе хілле āзар; ібрāһīм хілле дēлің дуоттаӷа; цуінің хілле віi̊ вуоԧ: ісмаԧīл, ісx̓āԛ, мадјāн, мудāн. цāрхің ԛесттіна дēна віēзаш хілле ісмаԧīл.

ісx̓āԛің вуоԧ хілле јаԧԛӯб; јаԧԛӯбаң хілле шīтте қант: рубīн, шāм̊ԧӯн, лāвā, јаһӯзā, баш̊сӯхун, јабӯлун, дӯна, наптӯна, кӯда, увīсар, бун̊јāмін, јӯсуп.

дагардараң x̓арпіш ду һоруш.

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0.

саң хаар.

шоззу шіi̊ 4
шоззу ҟуоа̊ 6
шоззу діi̊ 8
шоззу пхіi̊ 10
шоззу јалх 12
шоззу вуорһ 14
шоззу барһ 16
шоззу іс 18
шоззу іт 20
ҟуззу ҟуоа̊ 9
ҟуззу діi̊ 12
ҟуззу пхіi̊ 15
ҟуззу јалх 18
ҟуззу вуорһ 21
ҟуззу барһ 24
ҟуззу іс 27
ҟуззу іт 30
діеоззу діi̊ 16
діеоззу пхіi̊ 20
діеоззу јалх 24
діеоззу вуорһ 28
діеоззу барһ 32
діеоззу іс 36
діеоззу іт 40
пхіеоззу пхіi̊ 25
пхіеоззу јалх 30
пхіеоззу вуорһ 35
пхіеоззу барһ 40
пхіеоззу іс 45
пхіеоззу іт 50
јалхоззу јалх 36
јалхоззу вуорһ 42
јалхоззу барһ 48
јалхоззу іс 54
јалхоззу іт 60
вуорһоззу вуорһ 49
вуорһоззу барһ 56
вуорһоззу іс 63
вуорһоззу іт 70
барһоззу барһ 64
барһоззу іс 72
барһоззу іт 80
іссоззу іс 81
іссоззу іт 90
іттоззу іт 100
іттоззу бԧē 1000
езірзу езір 1000000.
міліон.

Title

My message to you!